Всесвіт звуку
Книга одного з провідних лекторів TED Джуліана Трежера змушує по-новому подивитись наші відносини зі звуком.
Звук оточує нас вдень і вночі, він може бути бажаним і дратівливим, він впливає на наш настрій та самопочуття, до того ж він є ключовим елементом комунікації між людьми. Навіть в епоху гаджетів, коли письмове спілкування все частіше замінює живе слово, вміння почути співрозмовника і говорити так, щоб вас чули, — запорука міцних соціальних зв’язків, успіху в кар’єрі та особистому житті.
Автор книги щедро ділиться порадами та вправами, які він створив на основі багаторічного досвіду роботи у сфері дизайну звукового середовища, вивчення безлічі посібників та аналізу тисяч публічних виступів. Ви дізнаєтеся, як керувати навколишнім звуковим середовищем на роботі та вдома, на що звертати увагу при спілкуванні з людьми, як уникати психологічних пасток у комунікації, розвивати свої ораторські здібності та вміння правильно сприймати сказане, як готуватися до публічних виступів і проводити їх так, щоб слухачі почули та запам’ятали вас.
Як звук впливає на людину
Звук впливає на нас постійно, навіть коли ми цього не розуміємо. Людина на 70% складається із води, яка чудово проводить звук, тому навколишні звуки ми не просто чуємо, а фактично відчуваємо всім тілом. Рептильний мозок, який регулює частоту пульсу, вироблення гормонів, впливає на настрій та мимовільні реакції, сьогодні, як і за часів наших первісних предків, чуйно сприймає будь-які шуми — тому спів птахів налаштовує нас на бадьорий та оптимістичний лад, а дзюрчання струмка та легкий подих вітру заспокоюють.
Вплив звуку особливо помітний у музиці. Люди почали використовувати музику (для створення спільного емоційного поля, під час релігійних та святкових церемоній і навіть воєн) набагато раніше, ніж писемність і навіть мова. Музика — потужний модулятор настрою, тому що окрім суто фізіологічної дії на організм вона пробуджує особисті та культурні асоціації, спогади, передає емоції, які закладені в неї при створенні, і змушує дотримуватися свого ритму.
У ресторанах швидкого харчування, як правило, звучить бадьора музика, яка змушує відвідувачів швидше жувати та звільняти столики, а в магазинах дорогого одягу музика, навпаки, некваплива та обволікаюча.
Така ж сильна і постійна дія надають на нас усі звуки, які ми чуємо протягом доби, — просто більша частина цього фону залишається за межами усвідомлення навіть у ті моменти, коли ми пильнуємо. Адже слух активний і під час сну!
Через технічний прогрес і зростання населення світ став набагато галасливішим, і люди навчилися фільтрувати шум, проте це не означає, що його негативний вплив на сучасну людину знизився.
Усвідомивши вплив звуку на повсякденність, можна підвищити якість життя.
Вміння грамотно керувати звуком, ефективно слухати та говорити приносить такі дивіденди:
• міцні соціальні зв’язки, які, за даними численних досліджень, забезпечують відчуття щастя незалежно від рівня матеріального достатку;
• вміння переконувати, лідирувати та досягати своїх цілей;
• високу ефективність на роботі;
• здоров’я та довголіття.
Керувати звуком у своєму житті означає робити кроки на щастя.
Звуки на роботі
Офіси типу open space створені для командної роботи, але ефективність праці, що вимагає хорошої концентрації, падає на 2/3.
Втрати британської економіки через шум в офісах оцінюються у 139 млрд фунтів стерлінгів на рік.
Якщо у вас налаштовані звукові сповіщення про повідомлення, мейли тощо, відключіть їх і візьміть за правило перевіряти пошту та месенджери з певною періодичністю, щоб не відволікатися постійно.
Використовуйте шумоподавлюючі навушники при перельотах та на роботі (особливо якщо працюєте в open space).
Для більш ефективної роботи спробуйте підібрати неквапливу музику без різких мелодійних та ритмічних змін. Експериментуйте з такими жанрами, як ембієнт, транс, техно, церковні піснеспіви, з модальною музикою. Спів птахів, що у природі знаменує світлий час доби, теж допомагає зберегти бадьорість і фокус. Подбайте про те, щоб групові наради проводились у кімнатах із гарною звукоізоляцією.
Звуки та здоров’я
Намагайтеся уникати шумової дії, яка підвищує ризик серцевих нападів і завдає шкоди нервовій системі.
Це стосується не тільки цехів, де шумить і брязкає обладнання, а й шкільних класів, і розташованих біля пожвавлених автострад будинків.
Високі рівні шуму викликають стрес та провокують асоціальну поведінку.
Після встановлення колонок, що транслюють повільну музику, на бульварах міста Ланкастера (Каліфорнія) злочинність знизилася на 15%.
Звертайте увагу на рівень шуму всієї побутової техніки, яку ви купуєте для дому: автор радить, щоб сумарне звукове навантаження не перевищувало 40 дБ на квадратний метр площі.
Якщо ви звикли слухати музику, подкасти або книги постійно протягом дня, купіть найкращі навушники, які можете собі дозволити.
Слухайте на невеликій гучності – крізь звук у навушниках ви повинні чути, що говорить людина, яка стоїть за метр від вас. Максимальна гучність, яку можуть забезпечити пристрої, допустима лише на дві хвилини на день! Але й на рекомендованій гучності скорочуйте час прослуховування, наскільки це можливо.
Завжди слухайте музику в доступній для вас максимально високій якості. Найчастіше прислухайтеся до звуків природи. Освоюйте навички ефективного спілкування, вчитеся висловлювати свої думки так, щоб вас почули, – це також знижує рівень стресу.
У разі проблем зі сном спробуйте слухати шум прибою в темпі 6–10 хвиль за хвилину. Цей темп схожий на дихання сплячої людини і добре заспокоює.
Ефективне спілкування
Є чотири психологічні чинники, які автор називає «п’явками, що витягують енергію із спілкування»:
1. Бажання виглядати краще за співрозмовника. Воно проявляється у:
• прагненні показувати, що все сказане співрозмовником вам добре відоме;
• звичці вигадувати свою відповідь у той час, як співрозмовник каже;
• перебільшення та невиправдано пафосні метафори.
Вправа: якщо ви схильні до перебільшень, потренуйтеся говорити спокійніше і не використовувати яскраві образи. Якщо називати піцу «божественною», яким словом ви опишете чудовий захід сонця біля моря?
2. Бажання бути у всьому правим. Виявляється у звичці перебивати співрозмовників.
Вправа: якщо ви часто перебиваєте людей, візьміть за правило робити глибокий вдих, перш ніж почати говорити.
3. Прагнення догодити, сподобатися всім. Виявляється у звичці підтакувати та погоджуватися, теж не сприяє щирій та відкритій комунікації.
Вправа: якщо ваш душевний комфорт залежить від того, чи подобаєтеся ви всім навколишнім, подумайте про власні інтереси та цінності. Випишіть 4–5 коротких визначень і постарайтеся пам’ятати про них, коли знову зазнаєте спокуси поступитися своїми інтересами, щоб заслужити чуже схвалення.
4. Прагнення все виправити. Виявляється у непереносимості чужих негативних емоцій. Такі люди миттєво кидаються на допомогу навіть там, де вона не потрібна. І врешті-решт їх починають уникати.
Вправа: багато «професійних помічників» виросли в сім’ях, де прояв почуттів засуджувався і пригнічувався. Якщо ви з тих, хто прагне допомогти всім довкола, спробуйте зняти свої емоційні блоки: дивіться сентиментальне кіно та плачте, запишіться до секції бойових мистецтв або навіть стрибніте з парашутом. Дозволивши виявляти сильні емоції, ви зможете краще відчувати інших людей.
Не менше шкоди комунікації завдають сім «смертних гріхів» спілкування:
1) плітки;
2) засудження та пошук помилок;
3) негативізм;
4) скарги;
5) вибачення;
6) перебільшення та брехня;
7) догматизм та схильність до диктату.
У помірних дозах всі люди припускаються цих помилок. Але коли смертний гріх стає звичкою, проблем не уникнути.
Вправи: спостерігайте за собою і постарайтеся відмовитися від поширення чуток, засудження, скарг, негативізму, перебільшень та брехні хоча б на короткий час. Догматизм лікується звичкою запитувати: Вам цікава моя думка з цього приводу? – І вмінням прийняти негативну відповідь і помовчати. Якщо ви звикли постійно вибачатися, аби не виглядати поганим у чиїхось очах, візьміть на себе відповідальність за свої помилки і не домагайтеся, щоб вас неодмінно за них пробачили.
Вплив технологій на спілкування всеосяжний, але часто ми цього навіть не помічаємо. Автор пропонує провести «внутрішній аудит» та перевірити, як ваше вміння слухати живу мову, розуміти, співпереживати та викладати свою точку зору змінилося з появою диктофонів, навушників та месенджерів, у яких спілкування відбувається у письмовій формі. Часті наслідки віддаленого письмового спілкування – нетерплячість, неуважність, зниження чутливості, схильність до узагальнення, збіднення словникового запасу. Люди стають більш категоричними, постійно висловлюють оцінки, без потреби дають поради, перекладають на інших провину за свої почуття та вчинки.
Якщо ви хочете ефективного спілкування, вам обов’язково потрібно уникати:
1) забобонів; 2) узагальнень;
3) емоцій;
4) поспіху;
5) багатозначності та невизначеності виразів;
6) шуму.
Маленька хитрість: якщо ви змушені спілкуватися в дуже галасливому середовищі, попросіть співрозмовника обережно натиснути пальцем на козелок вуха, а потім говоріть у це вухо зі звичайною гучністю з дуже близької відстані.
Навчитися слухати, щоб бути почутим
Попри поширене сприйняття, спілкування — не лінійний, а циклічний процес. Те, як людина каже, впливає на те, як її слухають, і навпаки. Тому для того, щоби бути почутим, спочатку треба навчитися слухати. Ефективне слухання – навичка, якій не навчають у школах.
Навіть на TED лекція автора цієї книги, присвячена слуханню, набрала в дев’ять разів менше переглядів, ніж його лекція про ефективний виступ.
Ми одержимі прагненням виразити себе, але не готові слухати інших. Це породжує неймовірну за обсягом хвилю контенту, який створюється лише для того, щоб привернути увагу, підриває довіру в суспільстві та призводить до відчуження, зростання напруженості та конфліктів. Ще до винаходу сучасних технологій навичка слухання була рідкістю. А у вік навушників, гаджетів і соцмереж він став зникаючою рідкістю.
Ефективне слухання потребує усвідомленості та уваги. Воно народжує справжню близькість і дає співрозмовнику відчути, що його чують, розуміють та цінують. Чути людину сьогодні означає дарувати їй любов.
Джуліан Трежер поділяє три типи слухання:
Безпосереднє зовнішнє слухання , тобто розпізнавання зовнішніх звуків. Сам того не усвідомлюючи, кожна людина створює свою особисту «бібліотеку звуків», до якої входять звичні шуми та знайомі голоси, і вчиться пропускати важливі для себе звуки через фільтри, які відсікають усе «непотрібне».
Манера слухати та чути індивідуальна так само, як відбитки пальців. На особисті фільтри впливають: культура, мова, цінності, вірування, установки, очікування, прагнення, емоції.
Для ефективної комунікації потрібно вміти усвідомлювати ці фільтри та за необхідності відключати їх.
Вправа: постарайтеся об’єктивно оцінити, які почуття, цінності та переконання заважають вам повністю чути співрозмовників. Які фільтри у вас є? Як вони виникли та від чого вас захищають? Потім потренуйтеся слухати активно, з емпатією та щирим прагненням вислухати все, що хоче сказати співрозмовник (не перебиваючи та не пропонуючи рішень).
Внутрішнє слухання : внутрішній голос може виявлятися як картинками і уявними словами, і звуком, тобто розмовляти з людиною зсередини. Роль внутрішнього голосу винятково велика, оскільки він розставляє оцінки всьому, що відбувається з людиною, і таким чином впливає на всі комунікації із зовнішнім світом та самим собою.
Більшість людей усередині живе критик, який здорово ускладнює життя. Щоб приборкати його, варто усвідомити, що внутрішній голос лише частина вашої особистості, а не вся особистість і не якийсь сторонній авторитет. Навчіться фільтрувати негативні, неконструктивні, жорстокі повідомлення вашого внутрішнього голосу.
Вправа: напишіть основні повідомлення вашого внутрішнього критика. Переведіть їх із «я»-форми до «ти»-форми, щоб збільшити психологічну дистанцію. Потім на кожне негативне твердження напишіть позитивне заперечення. Отримані позитивні твердження напишіть на листочках post-it і розмістіть там, де ви часто бачитимете їх (або якимось іншим способом зробіть їх частиною вашого постійного оточення). Поступово позитивні переконання витіснять негатив, що походить від внутрішнього критика.
Індуковане слухання – тобто стан, який народжує в людях комунікація і з якого вони слухають, створюється із поєднань індивідуальних фільтрів слухачів та враження, яке на них справляє співрозмовник. Найкращі оратори та уславлені лідери чудово слухають самі та вміють «слухати під час говоріння» — тобто тонко відчувають аудиторію, змінюють тембр, темп промови, жестикуляцію, становище на майданчику і навіть зміст промови в залежності від того, як їх слухають.
Сім практик для покращення слухання:
1. Слухайте тишу. Тиша – відправна точка для будь-якої комунікації, і її треба цінувати. Спробуйте практикувати три хвилини абсолютного мовчання щодня. Зробіть мовчання темою вашої медитації: мовчання як мова любові, мовчання як внутрішній спокій, мовчання як музика, мовчання як істина, мовчання як спосіб почути Всесвіт (або Бога).
2. Звуковий пульт. Подібно до звукорежисеру біля пульта, ви можете посилювати або заглушувати звуки, які присутні у вашому світі, шляхом перемикання уваги. Можна візуалізувати пульт, а можна просто подумки зосереджуватися на різних елементах звукового ландшафту.
3. Смакування. Почуття слуху можна тренувати так само, як гурмани тренують нюх та смак, пропонуючи своїм рецепторам нові та нові враження. Смакуйте звуки як вишукану їжу, і згодом ваша здатність чути зросте. Ви можете стати одним із тих людей, які чують гармонію навіть у звуку автомобільного двигуна. Перевірте, як ця здатність збагачує повсякденне життя!
4. Слухати вухами, очима та серцем. Налаштуйте слух, зір та емоції на людину, з якою ви спілкуєтеся.
Попрактикуйте вправу з партнером, який готовий до такої практики: сядьте навпроти одного, опустіть очі, заспокойте дихання. Один із партнерів починає говорити про те, що його хвилює. Інший уважно слухає, свідомо підключаючи спочатку слух, потім зір та, нарешті, емоції. Потім поміняйтеся ролями.
5. Слухати, щоб знайти скарб. Це можуть бути натхнення чи доброта, нова інформація чи несподіваний погляд на речі – у кожній розмові за бажанням можна знайти щось цінне для вас.
6. Слухати без фільтрів. Ця порада особливо корисна для батьків, які схильні слухати своїх дітей напівху, а потім скаржитися, що діти їх не чують.
7. «Прийняти подякувати сумувати запитати». Ця схема описує етапи активного слухання: спочатку повне сприйняття інформації, потім висловлення вдячності співрозмовнику через те, що він поділився, потім переказ почутого своїми словами і, нарешті, уточнюючий чи доповнює питання темі розмови. Спробуйте використати цю схему протягом тижня з усіма співрозмовниками.
Інші корисні формули для тренування слухання: “скромність – усвідомленість – увага – повага – гумор” і “зануреність – свідомість – співпереживання – інтерес”. Назва кожного компонента підкаже вам, що ви повинні вкладати в спілкування.
Вміння слухати також корисне організаціям: якщо співробітники активно діляться своїми ідеями, компанії простіше йти в ногу з часом.
Навчитися говорити
Голос — це дуже просто: лише дихання, яке проходить через голосові зв’язки. Водночас голос — потужний і тонкий інструмент, за допомогою якого можна переконувати, надихати, викликати величезний спектр різноманітних емоцій та спонукати до дії.
У процесі комунікації манера говорити так само важлива, як зміст мови. Найкраща думка може згаснути через бездарну презентацію, але гарний оратор, який проповідує найпростіші речі, миттєво встановлює контакт зі слухачами. Третій компонент успішного мовлення – ваша унікальна особистість, чарівність та цінності, які привели вас до цього виступу.
Щоб покращити володіння голосом, автор пропонує:
• навчитися глибоко дихати;
• взяти кілька уроків вокалу;
• записувати свою промову на плівку, аналізувати та свідомо опрацьовувати слабкі місця;
• попрацювати над тембром (послухати свій голос у різних регістрах і постаратися звикнути говорити не з горла, а з грудей);
• послухати, як звучить ваш голос у різних позах. Встаньте прямо і, витягнувши шию вперед, промовте своє ім’я; потім опустіть підборіддя до грудей і знову промовте ім’я; зауважте, що найкрасивіший і найорганічніший тембр виникає, коли підборіддя розташоване паралельно землі;
• потренувати смислові наголоси, вимовляючи прості фрази з упором на різні слова: «я йду на роботу» (спочатку головне слово в цій фразі «я», потім – «іду» тощо) – і з різним настроєм (весело, сумно, натхненно, придушено);
• виробити звичку до ідеальної позі оратора: спина випрямлена, верхівка тягнеться вгору, ніби прив’язана до неба невидимою ниткою, підборіддя паралельно підлозі, м’язи тіла в тонусі, плечі розслаблені і опущені, ноги міцно впираються в підлогу (можна уявити собі коріння, прорости підошв).
Виступ
Готуючись до виступу:
• Подумайте над самопрезентацією : хто ви, які ваші цінності, заради чого ви робите те, що робите? Декілька фраз на цю тему допоможуть аудиторії налаштуватися на вашу хвилю, а вам добре виступити.
• Дайте собі установку на щедрість – ваш виступ відбувається заради аудиторії, а не заради оратора. Хороші промовці прагнуть не просто висловитися, а навчити свою аудиторію чогось цінного для неї.
• Дайте відповідь на три запитання : чого ви хочете досягти вашим виступом? Чого чекаєте від аудиторії? Чого аудиторія чекає на вас?
• Визначте головну ідею виступу. Необхідно вміти говорити тільки потрібне та важливе, відкинувши все несуттєве.
Виберіть одну тезу для виступу, але подайте її з усією можливою глибиною.
• Формулюйте чітко та зрозуміло. Уникайте штампів.
• Заплануйте повідомлення для всіх чотирьох типів слухачів : конекторів (люблять встановлювати зв’язки між людьми та явищами та цікавляться причинами вчинків), логіків (люблять факти, статистику, думки експертів), практиків (цікавляться практичними деталями впровадження) та експериментаторів (шукають приховані можливості та несподівані) застосування будь-якої ідеї).
• Складіть план виступу. Спочатку випишіть усі тези на окремі листочки, потім проаналізуйте, відкиньте зайве та несуттєве, а решту згрупуйте у логічному порядку. Сфотографуйте план, що вийшов, щоб не втратити результат роботи. Або скористайтеся одним із сервісів зі створення інтелект-карток.
• Передбачте розвиток сюжету : спочатку розгорніть перед слухачами велику картину, потім викладіть деталі та підсумуйте.
• Розповідайте історії : вони мають величезну владу над людьми, які близько 100 тисяч років своєї історії не мали писемності та передавали все, що знають та вміють, в усній формі. Щоб ваші приклади запам’яталися, вони повинні мати хоча б найпростіший сюжет.
Існує шість класичних сюжетних арок: “з бруду в князі” (піднесення героя), “з князів у бруді” (падіння героя), “яма” (падіння, потім підйом), “ікар” (зліт, потім падіння), “попелюшка” » (підйом, падіння, новий підйом) та «едіп» (падіння, підйом та остаточне падіння).
Згідно з дослідженнями проекту Gutenberg, сюжет приблизно 20% усіх художніх текстів будується аркою «з бруду в князі». Але найбільшим успіхом у читачів користуються арки «едіп», «яма» та «попелюшка».
• Репетируйте. Повторюйте ваш виступ повністю, з усіма деталями, доки не будете впевнено володіти ним від початку до кінця.
• Слідкуйте за темпом мовлення : оптимальна частота – від 100 до 200 слів на хвилину.
• Розбийте свій виступ на смислові блоки приблизно однакової тривалості. Придумайте відбивку кожної частини. Це допоможе вам адаптувати виступ для різних заходів, де у вашому розпорядженні буде різний час.
• Якщо ви хочете запам’ятати ваш виступ, скористайтеся однією з мнемонічних технік — наприклад, уявіть мову у вигляді маршруту, який проходить через кімнати з якимись предметами. Але виступати з пам’яті необов’язково! Більшість ораторів не покладаються лише на згадку.
• З усієї безлічі допоміжних інструментів автор радить застосовувати презентації, картки , на яких крупно і чітко написані основні тези виступу, або телесуфлер, розташований за спинами глядачів (якщо це технічно можливо на вибраному майданчику).
Якщо ви зіб’єтеся з думки, нічого страшного: багаторічний досвід ораторів TED показує, що аудиторія реагує на такі збої оплесками, що підбадьорюють, і спокійно чекає, поки виступаючий знову знайде нитку своєї розповіді.
Використання презентацій
Якщо ви використовуєте презентацію для публічного виступу, переконайтеся, що у вашому розпорядженні є допоміжний екран. Немає нічого гіршого, ніж читати власні слайди, повернувшись до слухачів спиною. Ідеальний варіант – ви бачите слайди на невеликому екрані та розповідаєте, глядачі дивляться на той самий слайд на великому екрані.
Уникайте слайдів з великою кількістю тексту та будь-якими списками. На хорошому слайді має бути всього 1–3 слова та виразна картинка. Решту ви розповісте самі.
Використовуйте один стиль, одну гарнітуру (шрифт, розміри можуть бути різними) і єдину кольорову гаму для ваших слайдів.
Жестикуляція та рух
Жестикуляція, якою користуються американські актори, навчені за системою Михайла Чехова (від Ентоні Хопкінса до Джонні Деппа), складається з п’яти основних жестів: штовхання, витягування, піднесення, кидання та розривання. Кожен з них можна виконати в шести напрямках – вгору, вниз, вліво, вправо, вперед чи назад – і нескінченно змінюватись по інтенсивності. Цей набір дозволяє висловити шість мотивів, які рухають персонажем: “я хочу – я відкидаю”; “я даю – я беру”; «я дотримуюся своєї позиції – я поступаюсь».
Плюс до цього ви, напевно, захочете використовувати інші широко поширені жести: вказівку пальцем («я звинувачую»), дві руки, підняті вгору з відкритими долонями («я здаюся, заспокойся»), одна рука у підборіддя, друга на грудях («я обдумую /обчислюю»), енергійні та безладні жести («відвернемось, змінимо тему»), широкі відкриті жести або удар по невидимому столу («я люблю/я ненавиджу»).
Якщо ви виступаєте з ручним мікрофоном, тримайте його на відстані чотирьох пальців біля підборіддя і зберігайте це положення, коли повертаєтеся та жестикулюєте.
Запишіть на відео свою репетицію та відзначте, що саме можна покращити у жестикуляції.
Автор не радить виступати, стоячи за кафедрою. Набагато краще повільно рухатися приблизно в середині глибини сцени: вихід на передній план залиште для найемоційніших моментів.
Використовуйте особливості людської візуалізації часу для посилення ефекту від виступу. Більшість людей, які читають зліва направо, уявляють минуле зліва, а майбутнє праворуч. В арабських країнах та Ізраїлі, де читають праворуч наліво, — навпаки. Для китайців минуле знаходиться вгорі, а майбутнє внизу. Використовуйте це, щоб показати своїм рухом перехід від минулого до майбутнього, від проблеми до вирішення тощо. І не забувайте, що глядачі дивляться на вас із зали: їхнє «праворуч» — це ваше «ліворуч».
Підготовка на майданчику
Вибираючи майданчик для свого заходу або оцінюючи місце, де вас запросили виступити, постарайтеся подбати про всі дрібниці, які створюють атмосферу: зручний доступ та навігацію, паркування для гостей, адекватне розсадження, розумний розклад з перервами для відпочинку та перекушування, комфортний температурний режим. Дізнайтеся про дрес-код заходу. Якщо у вас є персональний райдер, відправте його заздалегідь на майданчик, щоб він переконався, що ваші вимоги зрозумілі та прийняті.
Обговоріть з організаторами всі вимоги до проекційного та аудіообладнання, переконайтеся, що версії програмного забезпечення відповідають одна одній. Намагайтеся спілкуватися безпосередньо з технічними спеціалістами, які працюють на майданчику.
Протестуйте звук, світло та проекції на екран до початку заходу.
Якщо ви возите з собою якесь обладнання або реквізит для виступів, візьміть за правило дублювати все те, без чого не можна обійтися, і придумайте запасний варіант, якщо щось зі звичних речей загубилося або вийшло з ладу.
Возіть із собою батареї, потрібні дроти та зарядні пристрої. Зберігайте копію презентації на флешці та у хмарі на випадок, якщо ваш ноутбук вас підведе.
Обговоріть час початку та закінчення виступу. Використовуйте таймер із зворотним відліком, щоб дотримуватися таймінгу.
Лектори TED бачать проекцію такого годинника прямо на сцені, що дуже зручно. Використовуйте таймер, вбудований у Mac Presenter View, створіть самі або завантажте з Інтернету таймер зворотного відліку для Power Point.
Дізнайтеся в організаторів, чи передбачені питання після виступу, чи вам потрібно одразу залишити сцену.
Розігрів
Приділіть кілька хвилин підготовці до виступу. Постарайтеся залишитися віч-на-віч із собою в тихій кімнаті, де вас ніхто не потурбує.
Добре потягніться в різні боки. Потрясіть ногами та руками. Кілька разів поверніть голову вправо та вліво до упору.
Зробіть губами звук “бррррррр”. Потягніть звук «аааа» від найнижчого до найвищого регістру і навпаки. Вимовте пару скоромовок, щоб розім’яти мову.
Подихайте глибоко. Підніміть обидві руки догори так, як це роблять переможці. Усміхніться.
Ви готові! Будьте уважні до свого виступу та вашої аудиторії. І нехай вас почують.
10 найкращих думок
1. Звук оточує нас вдень і вночі з народження і впливає як на ефективність роботи та спілкування, а й у здоров’я. Увага до звукового середовища, в якому ви знаходитесь, допоможе підвищити якість життя.
2. Дискомфортне звукове середовище під час роботи знижує його ефективність на 2/3. Захиститися від шуму допомагають гарні навушники, індивідуально підібрана музика та правила звукового етикету (радитись та проводити віддалені переговори потрібно в окремих приміщеннях).
3. Постійно високий рівень шуму негативно впливає на здоров’я, викликає проблеми зі сном та серцеві напади. Потрібно намагатися уникати підвищеного шумового навантаження на роботі та в побуті.
4. Бажання виглядати краще, бути у всьому правим, подобатися всім без винятку і прагнення вирішувати чужі проблеми на шкоду собі — це «п’явки», які висмоктують енергію та щирість із будь-якого спілкування.
5. Сім «смертних гріхів» спілкування – плітки, осуд, негативізм, скарги, вибачення, перебільшення та брехня, догматизм. Свідомі тренування допомагають позбавитися цих шкідливих звичок.
6. Спілкування – не лінійний, а циклічний процес. Те, як людина каже, впливає на те, як її слухають, і навпаки. Тому для того, щоб бути почутим, спочатку потрібно навчитися слухати. Це правило дійсне і на роботі, і вдома, і з колегами, і з дітьми.
7. Є три типи слухання: безпосереднє зовнішнє слухання (тобто розпізнавання зовнішніх звуків), внутрішнє слухання (внутрішній голос) та індуковане слухання (розуміння стану аудиторії, що створюється під час виступу оратора). Вміння відчувати аудиторію відрізняє найкращих ораторів та видатних лідерів.
8. Успіх виступу формується з трьох компонентів : змістовного контенту, вміння його піднести та унікальної особистості оратора, який транслює свої цінності. Видатні оратори виходять із бажання дати аудиторії максимум користі, намагаються навчити її чогось корисного.
9. Щоб виступ було добре прийнято публікою, його потрібно ретельно готувати : відкидати несуттєві деталі, вибудовувати сюжет, стежити за чистотою та виразністю мови, тембром, позою, жестикуляцією. Секрет впевненого та ефектного виступу – багаторазові репетиції та ретельний вибір інструментів, які найбільш зручні саме вам.
10. Ретельно обміркуйте та обговоріть усі технічні деталі вашого виступу. Розімніть і розігрійте зв’язки, голосовий апарат, губи та язик. Налаштуйтеся на щедрість та віддачу. Створіть внутрішнє відчуття тріумфу. Під час виступу зосередьтеся на вашій аудиторії та чуйно реагуйте на її реакції.