Китайське дослідження | Колін Кемпбелл, Томас Кемпбелл

Автори: Колін Кемпбелл за участю Томаса Кемпбелла 

Вступ

У 1970-і Колін Кемпбелл, як і багато інших лікарів та дослідників, був адептом харчування, багатого тваринним білком. Але поступово він почав звертати увагу на різні докази того, що тваринний білок провокує розвиток хронічних захворювань і повністю змінив своє ставлення до здорового харчування. Йому вдалося зібрати команду, знайти джерела фінансування та підтвердити свої здогади статистичними даними. Та ще й у яких масштабах! За участю світових світил в епідеміології та біохімії він провів дослідження у 65 округах КНР, зібравши понад 8000 випадків кореляцій протягом двадцяти років. 

Отримані результати говорили самі за себе: у 95% випадків простежувалася залежність між вживанням тваринного білка та розвитком хронічних хвороб. Незалежно від хвороби (чи цукровий діабет або інфаркт міокарда), взаємозв’язок був доведений. Йшлося не просто про те, як залишатися струнким та набирати м’язову масу під час тренувань. Висновки були набагато серйознішими і стосувалися життя і смерті: вегетаріанське харчування здатне запобігати розвитку хвороб, які викликають жах майже у кожного представника сучасної цивілізації.

Китайське дослідження не мало на меті створення чергової дієти, яку можна «продавати» в спеціальних центрах для зниження ваги. Не буде перебільшенням сказати, що Колін Кемпбелл взявся за це дослідження як справжній учений, який шукає істину. І те, що він вирішив поділитися своїми знахідками не лише з науковою спільнотою, а й з широким колом читачів, великий успіх для нас із вами.

1. Білок – основа життя?

1.1. Білкові продукти мають високу біологічну цінність і є найважливішою складовою раціону. Крім цього, вживання білка багато століть вважалося ознакою цивілізації. Але існує безліч питань щодо цієї високомолекулярної органічної речовини. Чи потрібно ставити рівність між білком та тваринною їжею? Яка добова норма білка? Чи настільки добрий рослинний білок, як тварина? Відповіді ці питання життєво важливі розуміння основ правильного харчування.

1.2. Білок є необхідним компонентом клітини, який контролює більшість процесів в організмі: він передає сигнали між клітинами, тканинами та органами, є будівельним матеріалом та джерелом енергії, а також має безліч інших функцій. Білок містить амінокислоти, які потребують постійного поновлення. Для цього ми вживаємо їжу, яка містить білок.

1.3. Якщо вибирати ідеальний «будівельний матеріал» для наших клітин, це буде людське м’ясо. Так як канібалізм вже давно вважається протизаконним та аморальним, наступним за ефективністю є м’ясо тварин. Білок тваринного походження також міститься у рибі, морепродуктах, яйцях та молочних продуктах. На тлі рослинного білка він вважається білком високої якості. Але така «ефективність» не є запорукою кращого стану здоров’я. 

Наприкінці 1960-х світове наукове співтовариство поділяло позицію ООН, що брак білка є головним недоліком харчування у країнах третього світу. Більшість світових дослідницьких центрів займалися пошуком способу забезпечення країн, що розвиваються, належною кількістю продуктів із вмістом високоякісного білка. Колін Кемпбелл, тоді голова кафедри біохімії та харчування Вірджинського політехнічного інституту, був зайнятий проектом на Філіппінах, який полягав у тому, щоб підвищити грамотність матерів у галузі правильного харчування. 

Як джерело білка було рекомендовано вживання риби та арахісу. Однак незабаром було виявлено, що місцевий арахіс часто заражений шкідливою речовиною афлатоксином, що сприяє розвитку раку печінки. У результаті серед завдань, які стояли перед вченим, було не просто покращення ситуації з недоїданням, а й боротьба із зараженням афлатоксином. У понад 15% дітей віком від 3 до 6 років було діагностовано рак печінки третього ступеня. На подив вчених, найбільш уразливими при цьому захворювання стали діти з благополучних сімей, чий раціон був насичений тваринним білком більше, ніж раціон дітей із бідних сімей. На той час вважалося, що рак — наслідок дефіциту білка в організмі, тому самого Кемпбелла отримані дані змусили задуматися, чи цей науковий факт є відбитком дійсності.

2. Вплив білка на розвиток хронічних захворювань

2.1. Щоб зрозуміти, як саме білок впливає розвиток ракових захворювань, потрібно розібратися з тим, які етапи проходить ця хвороба. Рак має три стадії: ініціацію, промоцію та прогресію. Це нагадує процес вирощування газону. Спочатку насіння потрапляє в ґрунт (ініціація), починає рости (промоція) і виходить з-під контролю (прогресія). На стадії ініціації свій внесок роблять канцерогени — вони сприяють тому, що нормальні клітини починають мутувати, у тому числі змінюється їх ДНК. Це відбувається під впливом ферментів. На другій стадії клітини ростуть і розмножуються, прагнучи перетворитися на помітну ракову пухлину. Ця стадія оборотна: тут зростання клітин забезпечується лише певними умовами (зокрема, особливостями харчування). На третій стадії пухлина проникає в сусідні тканини і перетворюється на злоякісну. Утворюються метастази, і настає летальний кінець. 

2.1.1. Ініціація

Припустимо, канцероген уже проникнув у клітину. Сам собою він зможе забезпечити виникнення злоякісної пухлини. Тільки вплив ферменту (який має вкрай складний склад, який надає як негативний, і позитивний вплив на організм) на афлатоксин забезпечує ініціацію раку. У ході «Китайського дослідження» була поставлена ​​мета визначити, чи впливає кількість білка, що вживається в їжу, на зміну активності цих ферментів. Дослідження проводилися на щурах, як канцероген був обраний афлатоксин. Результати були приголомшливими: зниження білка з 20% до 5% у раціоні щурів, печінка якої була атакована афлатоксином, швидко зменшило активність ферментів. Це означає, що низькобілкова дієта – гарантія того, що менша кількість афлатоксину зможе спровокувати мутацію ДНК, а отже, сприятиме розвитку раку.

2.1.2. Промоц і я

Ця стадія раку – вкрай складний об’єкт дослідження. Якщо чекати на розвиток повноцінних пухлин у щурів, пошук відповідей на всі питання щодо взаємозв’язку харчування та розвитку раку може зайняти до 35 років і коштуватиме понад 100 000 доларів. На своє полегшення, вчені обійшлися без цього: вони знайшли спосіб виміряти крихітні скупчення ракоподібних клітин, які утворюються відразу після завершення стадії ініціації. Їх називають «осередками» — передракові утворення, які згодом перетворюються на пухлини. Результати підтвердили гіпотезу: розвиток вогнищ було обумовлено кількістю споживаного білка, незалежно від кількості афлатоксину, що надійшов в організм. Якщо кількість білка досягала або перевищувала норму, необхідну для розвитку організму тварини (12%), починала розвиватися хвороба.

2.1.3. Прогресія

Для дослідження цієї стадії раку, необхідно було простежити за розвитком пухлин у щурів протягом усього їхнього життя. Виходить, якщо тривалість життя у щурів – 2 роки, тривалість дослідження становила 100 тижнів. Пацюків розділили на дві групи: одні споживали їжу з 20% вмістом білка, інші — з 5%. Усі щури в експерименті отримували однакову дозу афлатоксину. Підсумки були такими: всі без винятку щури з першої групи загинули до кінця дослідження. Інша група, яка була на низькобілковій дієті, не просто вижила, а й відрізнялася енергійністю. Результат був незаперечним: фактично 100 до 0, що вкрай рідко буває за подібних експериментів. Крім того, швидкість росту пухлин деяких щурів, яких перевели з високобілкової на низькобілкову дієту в середині експерименту, знизилася на 35-40%.

2.2. Виникає питання: яке значення мають результати цього дослідження для здоров’я людини? Як це впливає розвиток раку печінки у людей? Для того, щоб це з’ясувати, немає іншого варіанту, крім експериментувати з іншими видами тварин, іншими канцерогенами та іншими органами. Незважаючи на скептичне ставлення з боку інших вчених та відсутність фінансування, Коліну Кемпбеллу вдалося провести схожий експеримент вже на мишах, при впливі іншого фактора ризику, що викликає рак печінки – вірус гепатиту B (HBV). Результати виявилися аналогічними, що повторно довело, що надмірна кількість білка провокує розвиток раку. Це також змусило вчених зробити ширший висновок: харчування набагато важливіше контролю розвитку раку, ніж початкова доза канцерогену. Багато в чому саме ці перші експерименти створили ґрунт для проведення масштабного «Китайського дослідження».

3. Китайське дослідження

3.1. «Китайське дослідження» мали серйозні попередники. Наймасштабнішим китайським біомедичним дослідницьким проектом на початок 1970-х був так званий «Атлас ракових захворювань», проведений з ініціативи прем’єр-міністра КНР Чжоу Еньлай. Понад 650 000 співробітників досліджували рівень смертності від 12 видів ракових захворювань на більш ніж 2400 округах країни. Отримані дані дозволили зробити висновок, що рак географічно локалізовано. Крім цього, у 1981 році американське дослідження в галузі харчування та раку довело, що рак зумовлений генетичними факторами лише на 2–3%. Таким чином, на момент формування команди для проведення «Китайського дослідження» в науковій спільноті так чи інакше велися пошуки зовнішніх факторів (не пов’язаних із спадковістю), які провокують захворювання.

3.2. Результатом роздумів та пошуків взаємозв’язку між харчуванням та розвитком захворювань стало «Китайське дослідження», безпрецедентний за масштабами двадцятирічний проект. Він був запущений у 1983 році завдяки зусиллям Китайської Академії Превентивної Медицини, Корнельським та Оксфордським Університетами. 

Для проведення «Китайського дослідження» було підібрано команду фахівців світового рівня: видатного китайського вченого Чень Цзюньші, Цзюньяо Лі, одного з авторів «Атласу ракових захворювань», та Річарда Пето, одного з найкращих епідеміологів у світі. Це був перший спільний науковий проект такого рівня в історії США та Китаю. 

Об’єктом дослідження стала кореляція статистичних даних про смертність від 48 видів раку у 65 округах Китаю в період 1973–1975 років. та даних за 1983–1984 гг. про переваги у харчуванні та біохімічному складі зразків крові мешканців цих округів (було досліджено по 100 представників кожного округу, тобто всього 6500 осіб). 

Найціннішим результатом дослідження стало виявлення понад 8000 випадків кореляції між особливостями раціону та розвитком хронічних хвороб.

3.3. Умовно всі захворювання, які досліджувалися у 65 округах КНР, можна було розділити на дві категорії: хвороби розвинених регіонів та хвороби небагатих округів із домінуючим сільськогосподарським сектором. До «хвороб багатих» віднесли рак (товстого кишечника, легень, молочної залози, мозку у дітей, печінки, шлунка, а також лейкемію), цукровий діабет, ішемічну хворобу серця. А до “хвороб бідних” – пневмонію, непрохідність кишечника, виразку пептики, хвороби травного тракту, паразитарні захворювання та ін. 

3.4. На диво робочої групи, дослідження всіх «захворювань багатих» призвело до одного й тому висновку: споживання тваринної їжі позитивно корелює з підвищенням ризику хвороби, а рослинної — зі зниженням цього ризику. 

Розглянемо деякі з найпоширеніших захворювань.

4. Хвороби та звільнення від них

4.1. Серцеві захворювання. Одним із найпоширеніших захворювань у цій групі є інфаркт міокарда. Серед причин виникнення цієї недуги фахівці називають утворення атеросклеротичних бляшок на серцевих артеріях. Причому не всіх бляшок без винятку, а лише невеликих та середньої величини, що блокують менше 50% просвіту артерії. Звідси і помилка щодо ефективності хірургічного втручання: часто видалення великих бляшок не позбавляє хвороби, оскільки залишаються невеликі, набагато небезпечніші освіти. За статистикою, кожен із 50 пацієнтів, які пройшли через операцію, помирає від ускладнень. 

Рішення: Дієта із низьким вмістом тваринного білка.

Вважається, що найкращий кардіологічний центр у США знаходиться не в Нью-Йорку, Чикаго чи Лос-Анджелесі, а в Клівленді. Один із його лікарів, доктор Колдуелл Ессельстін-мол., мало не пожертвував кар’єрою, намагаючись довести, що серцево-судинні захворювання тісно пов’язані з харчуванням. У 1985 році він запустив проект, метою якого було за допомогою харчування знизити рівень холестерину в крові до 3,9 ммоль/л у низки пацієнтів, хворих на ішемічну хворобу серця. Учасники експерименту вели щоденник харчування та спостерігалися у лікаря протягом п’яти років. Дієта передбачала відмову від багатьох продуктів тваринного походження. Усього було 20 учасників (двоє з них відмовилися дотримуватися дієти після перших двох років). Результати перевищили всі очікування: рівень холестерину знизився з 6,4 ммоль/л до 3,4 ммоль/л. У одинадцяти з вісімнадцяти пацієнтів закупореність артерій зменшилася в розмірах на 7% (це означає, що обсяг крові, що проходить через артерії, збільшився на 30%).  

4.2. Ожиріння. Ця проблема широко поширена у розвинених країнах: у США, наприклад, 15% дітей віком від 6 до 19 років мають зайву вагу. Справа не тільки в психологічних та соціальних труднощах, а й у серйозних наслідках для здоров’я, таких як підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, апное уві сні та ін. 

Рішення: Раціон із цілісних рослинних продуктів та розумне фізичне навантаження. При цьому не потрібно зациклюватися на калоріях: вегетаріанці споживають стільки ж або більше калорій, ніж м’ясоїди, але при цьому залишаються стрункими. 

Також не варто асоціювати дієту з поневіряннями та жертвами. Коли ми відчуваємо голод, організм відчуває стрес і починає уповільнювати швидкість обміну речовин, що не допомагає схуднути. Щодо фізичного навантаження: щоденні вправи від 15 до 45 хвилин на день дозволяють зберігати вагу на 5–8 кг менше, ніж без них.

4.3. Цукровий діабет. Ця хвороба поділяється на два типи: перший тип частіше зустрічається у підлітків (і становить 5-10% випадків), а другий – у осіб старше 40 років (90-95% випадків). Захворювання починається з дисфункції глюкози, і його може спровокувати низку інших серйозних недуг: інсульт, хвороба нирок, підвищення артеріального тиску тощо.

Рішення: Дієта зі зниженим вмістом жирів і зниження вживання медикаментів, що містять інсулін. 

4.4. Онкологічні захворювання (з прикладу раку молочної залози). Серед факторів ризику виникнення раку молочної залози можна виділити такі:

• Гени. Незважаючи на те, що в групі ризику зазвичай виявляються ті жінки, у яких у сім’ї були випадки розвитку раку, було встановлено, що всього 3% (у деяких інших вчених відсоток вищий) випадків розвитку раку пояснюються спадковістю. Звичайно, жінки групи ризику обов’язково повинні систематично проходити скринінг та займатися профілактикою хвороби. Наприклад, багато фахівців радять приймати тамоксифен. 

• Надмірна кількість жіночих гормонів. Харчування з підвищеним вмістом тваринної їжі та рафінованих вуглеводів призводить до того, що менархе (перша менструація) настає раніше, а менопауза настає пізніше. Через це збільшується тривалість репродуктивного періоду, що сприяє підвищенню рівня естрогену.  

• Хімічне забруднення довкілля. Було науково доведено, що серед забруднювачів, що сприяють розвитку раку, можна виділити ароматичні поліциклічні вуглеводні (ПАУ). Навіть у цьому випадку харчування відіграє свою роль: вважається, що споживання тваринної їжі сприяє прикріпленню ПАУ до ДНК.

Рішення: Дієта із низьким вмістом тваринного білка.

4.5. Аутоімунні захворювання . Їх можна назвати одними з найпідступніших недуг: вони не піддаються лікуванню, і в результаті людина поступово втрачає фізичні та розумові здібності. Розвиток хвороби відбувається через те, що організм виробляє аутоімунні антитіла, які починають атакувати здорові клітини. Неправильно харчування в такому випадку може тільки посилити процес: іноді антигени (речовини, які змушують організм атакувати власні клітини) містяться в їжі. Деякі незасвоєні білки потрапляють у кровотік, а імунна система сприймає білок, що не розпався, як стороннє тіло. 

Рішення: Дієта із низьким вмістом тваринного білка.

5. Висновки коліна кемпбелла про вагу

5.1. Якщо вас попросять назвати найпопулярнішу дієту серед бажаючих швидко скинути вагу, то однією з перших ви згадаєте низьковуглеводну дієту Аткінсона. Останнім часом не менш активно просувають підхід Дюкана. Суть цих дієт близька і полягає в тому, щоб уникати швидких вуглеводів і без обмеження харчуватися білковою їжею. На думку групи фахівців “Китайського дослідження”, таке харчування – величезна загроза здоров’ю. Ніхто не сперечається, що ця дієта ефективна (її прихильники швидко втрачають вагу, тільки питання: чи надовго?), але безумовно, що вона не безпечна. 

5.2. Більшість найпоширеніших дієт радять уникати вуглеводів. Тут потрібно чітко розмежувати, про які вуглеводи йдеться. Те, чого дійсно варто уникати, – це споживання піци, фаст-фуду, солодких пластівців, пасти з борошна вищого ґатунку та подібних продуктів. Вуглеводи, що надходять з овочів, фруктів та зернових, є «складними вуглеводами». Такі вуглеводи повинні бути в основі здорового раціону.

5.3. Під час “Китайського дослідження” було з’ясовано, що середній китаєць споживає на 30% більше калорій, ніж середній американець. Але як китайцям вдається підтримувати нормальну вагу (адже надмірна вага у Китаї не є національною проблемою, як у США)? Коли ми говоримо «у цієї людини хороший обмін речовин», ми спрощуємо дійсність. 

Справа у складі їжі: якщо переважає їжа, насичена білком та жирами, ми починаємо накопичувати зайві калорії, які відкладаються у вигляді тілесного жиру. Для того, щоб за 5 років набрати зайві 5 кг, достатньо споживати всього 50 зайвих калорій на день. 

Якщо наша їжа має низький вміст білків і жирів, споживані калорії йдуть на обігрів тіла, а не відкладаються в «проблемні зони». Таким чином секрет стрункості китайців у тому, що вони дотримуються саме такого харчування і не зловживають їжею тваринного походження.

5.4. Іншим забобоном і те, що споживання тваринного білка необхідно нарощування м’язової маси. Наприклад, у Китаї споживання їжі, багатої на білок, було офіційно рекомендовано для спортсменів, які виступають на Олімпійських іграх. Але безліч експериментів доводять, що позитивна кореляція також є між споживанням рослинного білка (коли він становить 90% загальної частки білка) і нарощуванням м’язової маси. Таким чином, будучи вегетаріанцем, можна мати чудову фігуру та перемагати у серйозних змаганнях.

6. Як скласти збалансоване меню

6.1 На рівні державної влади споживання тварин продуктів вкрай заохочується, і це чітко простежується на прикладі Ради з харчових продуктів та харчування Інституту медицини США. До його завдань входить складання рекомендацій для громадян у галузі харчування. Якщо ми уважно вивчимо останній звіт цієї структури, то зрозуміємо, що держава заплющує очі на останні відкриття в галузі харчування. На думку Ради, добовий раціон середнього американця має складатися на 45–65% калорій у вигляді вуглеводів, 20–35% у вигляді жирів та 10–35% у вигляді білків, а частка доданого цукру не повинна перевищувати 25% загальної кількості споживаних калорій. Але цей діапазон настільки широкий, що драже M&M на сніданок, чизбургер з м’ясом на обід та три шматки піци «Пепероні» на вечерю цілком вписуються в ці вимоги.

Дієта з вмістом білка 35% може руйнівно зашкодити здоров’ю вашого організму. Чи варто повністю відмовлятися від їжі тваринного походження? Вирішувати вам, але результати «Китайського дослідження» демонструють, що чим менше тваринної їжі, тим більше користі для здоров’я, навіть коли йдеться про скорочення вмісту тваринного білка в їжі з 10% до 0. 

Щоб побудувати збалансований раціон, необхідно дотримуватися наступної схеми (основа раціону – різноманітність):

Їжте без обмежень будь-які цілісні нерафіновані рослинні продукти:

• Фрукти
• Ягоди
• Овочі
• Гриби
• Горіхи
• Стебла та листя салату та зелень
• Бобові
• Цілісні злаки

Значно скоротите:

• Рафіновані (оброблені) вуглеводи (паста, випічка, хліб тощо)
• Рослинні олії 
• Риба та морепродукти

Відмовтеся зовсім: 

• М’ясо (будь-яке, включаючи птицю)
• Яйця
• Молочні продукти з молока тваринного походження

7. Універсальні принципи харчування та здоров’я

Колін Кемпбелл із колегами пройшли шлях довжиною у двадцять років, щоб зібрати відомості про взаємозв’язок харчування, здоров’я та розвиток різних захворювань. Для самого професора це був особистий пошук відповідей: як лікувати хворих, яких поглядів на харчування дотримуватися і як сприймати світ. В результаті «Китайського дослідження» вчений сформулював такі універсальні принципи здорового способу життя та довголіття:

1.  Будь-який продукт – це джерело різних речовин і мікроелементів. Не варто вибудовувати рейтинг корисності кожної складової вашого раціону. Один і той самий продукт може бути як шкідливим, так і корисним у кожному конкретному випадку.

2.  Не захоплюйтесь вітамінними добавками, вони скоріше шкодять, ніж приносять здоров’ю користь. Особливо небезпечно компенсувати харчовими добавками нестачу вітамінів та клітковини за дотримання білкової дієти. Марно намагатися зменшити побічний ефект від неправильно збалансованого харчування (з диспропорцією білків, жирів та вуглеводів), використовуючи хімічні добавки. 

3.  Рослинна їжа містить набагато більше поживних речовин, ніж тварина. Серед них: антиоксиданти, клітковина та мінерали, тоді як тваринна їжа багата на холестерин, вітаміни А, D і B12 (ці поживні речовини майже відсутні в рослинній їжі). Відмовляючись від тваринної їжі, необхідно уважно стежити за їх змістом – якщо ви рідко буваєте на сонці або більше трьох років (саме на стільки, на думку вчених, нам вистачає запасів вітаміну B12) не вживаєте їжу з тваринним білком, вам слід все-таки вдатися до вітамінних добавок.

4.  Не переоцінюйте силу спадковості: гени не починають функціонувати власними силами . Харчування багато в чому визначає, які гени будуть активізовані: погані або хороші. Можливо, будь-яка хвороба так чи інакше закладена в генетичному коді, але якщо провести аналогію, це лише насіння, яке проростає тільки за певних умов. 

5.  Харчування допомагає блокувати вплив шкідливих хімічних речовин. Перебільшено висновки, які звинувачують лише токсичні речовини та штучні хімікати у розвитку ракових захворювань. Уявіть, якщо з картоплі фрі прибрати акриламід (вкрай небезпечний хімічний канцероген), хіба він стане менш шкідливим для здоров’я? Онкологічні захворювання проходять багаторічний розвиток, тому навіть органічна їжа тваринного походження може посилити цей процес (адже поживний склад будь-якого м’яса приблизно однаковий).

6.  Правильне харчування з переважанням рослинної їжі може як блокувати хворобу різних стадіях, і досить ефективно боротися з нею більш пізніх стадіях. Дивним відкриттям для вчених був факт, що деякі хвороби можуть розвиватися протягом усього життя — наприклад, ініціація раку молочної залози відбувається в підлітковому віці, а настання хвороби може бути відкладено на десятиліття. Правильне харчування може вплинути в розвитку хвороби будь-яких її стадіях.

7.  Принцип харчування універсальний більшість хронічних хвороб. Іншими словами, рецепт харчування для профілактики всіх хвороб один. Споживання тваринного білка, включаючи молочні продукти, яйця та рибу, потрібно суворо контролювати.

8.  Правильне харчування позитивно відбивається на інших сферах нашого життя: фізичної активності, емоційному та розумовому стані. Але протилежне не працює. Як би ви не хотіли компенсувати своє неправильне харчування систематичними походами до фітнес-клубу, вам це не вдасться. 

Висновок

Здавалося б, тваринний білок міцно зайняв позиції одного з найкорисніших елементів раціону сучасної людини. Якщо жири та вуглеводи викликали наукові суперечки, то щодо білка більшість учених досягли консенсусу: це будівельний матеріал для наших клітин, необхідний для гармонійного розвитку організму. Але висновки Коліна Кемпбелла та його колег з «Китайського дослідження» поставили під питання непорушність стереотипу «що більше тваринного білка — то краще».

1. Не варто ставити знак рівності між білком та їжею тваринного походження. Крім м’яса тварин, риби, яєць та молочних продуктів, білок також міститься в рослинній їжі: сої, бобових, крупах та багатьох овочах. 

2. Харчування має прямий вплив на розвиток хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, онкологічні захворювання, ожиріння та багато інших. В результаті «Китайського дослідження» було виділено близько 8000 кореляцій між переліченими вище захворюваннями та вживанням тваринного білка в їжу серед понад 6000 жителів різних регіонів Китаю. 

3. Більшість захворювань зумовлено спадковістю лише на 2–3%. Серед інших чинників: несприятливі умови довкілля, спосіб життя та, найголовніше, харчування. На прикладі онкологічних захворювань Коліном Кемпбеллом було доведено, що вегетаріанське харчування не просто запобігає розвитку різних захворювань, а й допомагає усунути їх розвиток, якщо хвороба вже ініційована.

4. Рослинний білок не гірший за тварину може сприяти набору м’язової маси: існує безліч професійних спортсменів, яким вегетаріанське харчування не заважало завойовувати олімпійські медалі. Крім того, складні вуглеводи (що надходять з овочів, фруктів та зернових) ніколи не будуть причиною зайвої ваги. 

5. Щоденне споживання білка має перевищувати 10% добового раціону (близько 50–60 р білка щодня). Саме зловживання білком (особливо тваринного походження) провокує розвиток більшості захворювань.  

6. Відмовляючись від тваринної їжі, необхідно уважно стежити за вмістом у вашій їжі вітамінів А, D та B12 (ці поживні речовини майже відсутні у рослинному раціоні).

7. Практичне застосування висновків «Китайського дослідження» легко можна досягти: можна взяти на озброєння основні 8 принципів, сформульованих Коліном Кемпбеллом. Вони допоможуть не просто знайти струнку фігуру, а й запобігти найпоширенішим захворюванням розвинених країн: від раку до ожиріння.

Ознайомившись із результатами «Китайського дослідження», у будь-якого читача виникне питання: «Чому я не чув цього раніше?». Важливо розуміти, що безліч потужних, впливових та багатомільярдних компаній (від харчової промисловості до фармакологічних виробництв) зацікавлені в тому, щоб вегетаріанство вважалося за долю маргіналів. Впливові лобі будуть просувати дієту з високим вмістом тваринного білка доти, доки це приноситиме їм прибуток. Проводячи аналогію з енергетичною промисловістю: лідируючі позиції традиційних джерел енергії (нафти, газу, вугілля) не означають, що вони виграють у альтернативної енергії у питанні безпеки та збереження навколишнього середовища. Так само і в питаннях харчування: є мейнстрім, вигідний великим компаніям, і є альтернативи. Вибір залишається за вами.