Для більшості людей робота – неприємний обов’язок
Людей вганяє у тугу той факт, що третину свого життя вони проводять на роботі. Наприкінці вихідних їх накриває недільний блюз, вони з тяжким серцем думають про те, що вже завтра знову доведеться братися за робочі завдання. Додайте до цього необхідність взаємодіяти з неприємними колегами – і картина виходить зовсім безрадісною.
Причому роздратування і незадоволеність виходять далеко за межі робочих кабінетів. Людина так чи інакше вихлюпує їх на сім’ю, друзів та знайомих. Ці почуття дуже впливають на особисте життя.
Може здатися, що люди з успішною кар’єрою все по-іншому, що вони щасливі на роботі. Але немає. Підвищення на посаді, збільшення зарплати, хороший дохід надихають людину лише спочатку. А потім нудьга, втома та дратівливість повертаються. Низький моральний дух кожного окремого співробітника відбивається на роботі всієї команди і призводить до того, що компанія стагнує або, як мінімум, розвивається не так інтенсивно, як могла б.
Відкриття власного бізнесу – теж не панацея від туги, вигоряння та невдоволення життям. Підприємці стикаються з тими ж негативними емоціями, що й наймані співробітники, особливо доти, доки бізнес не став на надійні рейки.
Частина проблем на роботі пов’язана з тим, що людина не на своєму місці, приймає невдалі рішення або її керівництво не надто добре керує командою. Але при цьому буває і так, що співробітник чудово справляється із завданнями, а атмосфера в колективі цілком доброзичлива та підтримуюча — проте людина все одно нещасна.
І виходить, що ні висока зарплата, ні завдання, які відповідають кваліфікації співробітника, ні хороший колектив — не гарантія того, що робота приноситиме радість. При цьому змінити такий стан речей цілком реально.
Потрібно виявити, які таланти маєте ви самі або ваші співробітники, і підбирати робочі завдання, які допомагають цим талантам розкритися.
Будь-яка робота складається з тих самих елементів
Патрік Ленсіоні сам не раз стикався з вигорянням. Він брався за новий проект або трохи змінював сферу діяльності, і спочатку все йшло чудово. А потім він розумів, що робота викликає роздратування, а не радість.
Ленсіоні довго аналізував цю ситуацію — на своєму прикладі та на прикладі своїх численних клієнтів. І ось якого висновку він дійшов.
Будь-яка робота – це низка невеликих завдань. Скласти ці завдання разом, додати до них конкретну мету — і вийде продукт чи послуга. І якщо виписати всі завдання, які людина виконує, їх легко об’єднати в три групи:
- завдання, які вам подобаються;
- завдання, проти яких ви не заперечуєте;
- завдання, які вганяють вас у тугу.
Якщо розвивати цю класифікацію, можна назвати три основні категорії співробітників. А робота, яку вони виконують, чимось скидається на різні склянки для кави.
Якщо у вас є хороший термос, кава залишиться гарячою багато годин. А якщо робота дозволяє реалізувати ваш талант, вона як термос підтримує ваше натхнення. Така робота наповнює енергією, допомагає досягти успіху. Людей, яким так пощастило, можна назвати робітничими геніями.
Друга категорія співробітників – професіонали. Згадайте, що буває, коли п’єш каву з картонної склянки із пластиковою кришкою. Він швидко остигає і може пролитися. Якщо проводити аналогію з роботою, то картонна склянка — це завдання, які вам загалом підходять, але при цьому ви без жалю делегували б їх комусь іншому. Скажімо, ви спокійно ставитеся до того, щоб організовувати роботу над проектом, і готові це робити — але набагато більше вам подобається генерувати ідеї та проводити мозкові штурми. Спочатку не дуже цікаві завдання не доставляють особливого дискомфорту, але якщо доводиться виконувати їх довго, кава охолоне — і вони можуть стати дратівливим обов’язком.
І, нарешті, є фрустровані співробітники. Вони зайняті справами, що викликають сильне відторгнення, навіть ненависть. Ці завдання витягують із людей сили — начебто у вашій склянці з кавою була дірка.
Спробуйте поділити всі свої завдання на ці три категорії – і подивіться, чого у вашій роботі більше: фрустрації чи натхнення. Неважко здогадатися: щоб на роботі людина відчувала себе комфортно, завдань, які їй подобаються, має бути достатньо, а фруструючих завдань якнайменше. Зовсім без них обійтися навряд чи вийде: є справи, які нікому не подобаються, а виконувати їх треба. Але варто прагнути того, щоб таких справ була меншість. Причому прагнути цього має не лише співробітник, а й хороший керівник — при розподілі завдань.
Христина працює у HR-відділі великої компанії. Спочатку обов’язки Христини входило оформлення та ведення документації співробітників, складання графіків відпусток та звітів по роботі відділу. Дуже швидко дівчині набридла така робота. Незважаючи на хорошу зарплату, Крістіна йде в офіс без ентузіазму і з нетерпінням чекає на вихідні. Христина спробувала розібратися в собі та зрозуміла, що любить спілкуватися з людьми та терпіти не може рутинну роботу зі звітами та таблицями. Вона дізналася, що компанія прагне розвивати HR-бренд та створювати для співробітників більш комфортні умови — у тому числі проводити більше заходів, створювати клуби за інтересами, запустити корпоративне навчання. Христина пішла до керівника та розповіла, що хотіла б цим зайнятися замість тієї паперової роботи, яку робить зараз. Керівник пішов їй назустріч, тож тепер Христина із задоволенням організовує заходи для співробітників, веде книжкові клуби, проводить конкурси, вигадує нові цікаві активності. Їй все одно потрібно робити звіти про виконану роботу, але тепер їх набагато менше, і на тлі інших завдань це не здається чимось жахливим.
Всупереч поширеній думці, далеко не завжди потрібно йти з роботи і шукати іншу, щоб займатися тим, що вам подобається. Буває отже вдається змінити коло завдань, залишаючись у тій компанії. Головне – чітко розуміти, що приносить вам радість і як саме це стикується з цілями організації.
Кожна людина може вибрати одну із шести робочих ролей
Мало просто знати, які завдання вас радують, а які вганяють у тугу. Потрібно розібратися, якого типу роботи ви більше схильні. Для цього важливо розуміти, що вирішення будь-якого завдання – робочого, сімейного, творчого – складається з трьох основних стадій:
- ідея – мозковий штурм, обмірковування варіантів;
- план – відсіювання невідповідних варіантів, вибудовування стратегії;
- застосування – конкретні дії, що допоможуть перейти від ідеї до результату.
Кожну з цих стадій можна розділити на два етапи, так що процес роботи над будь-яким проектом, чи то відкриття бізнесу, запуск навчального курсу або планування сімейної відпустки, виглядає так:
1) питання – що потрібно зробити, як можна змінити поточний стан речей, до чого хочемо прийти;
2) винахід – пошук конкретних ідей та рішень;
3) оцінка – аналіз ідей, відсіювання невдалих варіантів;
4) робота з командою – пошук нових людей або взаємодія з вже наявними;
5) налаштування процесів – складання плану, розподіл завдань, організація всіх етапів роботи;
6) контроль – оцінка результатів, виявлення помилок і невдач, допомога у їх виправленні.
Дитяча онлайн-школа хоче випустити книгу, яка допоможе підліткам впоратися з невпевненістю в собі та налагодити стосунки з однолітками. Спочатку команда проведе серію інтерв’ю з підлітками, запустить опитування — щоб зрозуміти, що хвилює хлопців. Потім проаналізує ринок, вивчить усі книги, які вже вийшли з цієї теми, та визначить питання, на які ці книжки поки що не відповіли. Це буде перша стадія – питання. На етапі винаходу команда проведе мозковий штурм і накидає ідеї щодо формату та оформлення майбутньої книги та подачі матеріалу, подумає, кого з експертів залучити до роботи та що зробити, щоб читачам було цікаво. Потім керівники проекту проведуть оцінку та оберуть найвиграшніші ідеї. Вони презентують їх решті членів команди, визначать тих, хто далі працюватиме над проектом, знайдуть авторів, редакторів, художників, дизайнерів, експертів. Керівник проекту становитиме план, розподілить завдання, встановить дедлайни — тобто вибудує робочі процеси. У ході роботи він проводитиме регулярні планерки, збиратиме звіти, стежитиме, щоб усі учасники проекту дотримувалися термінів, розрулювати конфліктні ситуації, допомагатимуть обминати гострі кути. Інакше кажучи, контролювати процес.
Якщо зрозуміти, яка функція ближча вам самим і вашим колегам, буде простіше розподіляти завдання або вибрати справу до душі. Коли ми займаємося тим, що подобається, розкриваємо на роботі свої таланти, ми ростемо та живемо насиченим життям та надихаємо колег. А коли беремо нудні та невідповідні завдання, втрачаємо енергію та мотивацію.
Те місце, яке людина займає в ланцюжку роботи над завданням, впливає на її успіх та самовідчуття.
Якщо відштовхуватися від етапів роботи над проектом, всіх робочих геніїв можна поділити на шість основних груп:
- Шукачі — це ті, хто ставить запитання і намагається зрозуміти, як він може зробити світ кращим.
- Винахідники шукають конкретні рішення, способи та механізми.
- Візіонери здатні зрозуміти, чи працюватимуть ці рішення, завдяки аналізу інформації чи інтуїтивно.
- Натхненники вміють гуртувати та надихати людей.
- Організатори знають, як вибудовувати робочі процеси, щоби команда працювала злагоджено.
- Супервізори стежать, щоб усі учасники команди дотримувалися плану та всі завдання були виконані вчасно.
Ці шість типів геніїв, у свою чергу, можна об’єднати у дві групи:
Чуйні генії (шукачі, візіонери, організатори) — це люди, які спостерігають за тим, що їх оточує, активно взаємодіють з іншими людьми, запитують. Найчастіше вони нічого не змінюють, але завдяки своїй чуйності та спостережливості вміють направити інших у потрібний бік.- Генії-руйнівники (винахідники, натхненники, супервізори) змінюють старі порядки та впроваджують інновації. Саме вони порушують статус-кво, реалізують нові ідеї, збирають та організовують команди.
У прикладі з випуском книги шукачі — це люди, які проводять дослідження та опитування цільової аудиторії, виявляють проблеми, що її хвилюють. Винахідники – креативна команда, яка проводить мозковий штурм. Візіонери — редактори або продюсери, що випускають, що відсівають невдалі ідеї. У ролі натхненників може виступити HR-відділ, керівники проекту візьмуть на себе функції організаторів та супервізорів.
Крім того, у проекті братимуть участь автори, редактори, коректори, дизайнери та інші виконавці — тобто ті, хто безпосередньо творить книгу. Кожного з них також можна віднести до однієї із шести ролей. Автор – це винахідник, який створює конкретне рішення (текст), редактор – одночасно і супервізор, і візіонер: він вносить у текст правки, стежить, щоб автор не надто захоплювався.
Люди, яких можна віднести лише до одного із шести типів геніїв, майже не зустрічаються. Більшість може впізнати себе як мінімум у двох типах – і нерідко виконує у команді одразу дві ролі. Тож проаналізуйте свої інтереси та сильні сторони — і визначте, хто з геніїв вам найближчий.
Можливо, ви від природи креативні і завжди готові запропонувати безліч ідей для вирішення проблеми — отже, вам варто шукати посаду так чи інакше пов’язану з творчістю, розробкою нових концепцій. Або ви природжений організатор, який до того ж добре ладнає з людьми, тоді варто взяти на себе функції менеджера проектів, HR-фахівця, керівника команди.
Для ефективної роботи потрібний повний набір геніїв
Якщо чотири барабанщики спробують записати пісню, швидше за все, у них нічого не вийде. Але покличте композитора, поета, гітариста, басиста, клавішника, барабанщика та звукорежисера – і ви отримаєте потрібний результат. Це актуально майже для кожної команди і для будь-якого проекту: якщо зможете зробити так, щоб люди добре доповнювали один одного, на вас чекає успіх і зростання .
В ідеалі робота над проектом має відбуватися у шість стадій, які відповідають основним типам співробітників. На початку проекту біля керма стоять шукачі та винахідники, потім за справу беруться візіонери, натхненники та організатори, і нарешті підключаються супервізори.
Розуміння цієї послідовності допомагає грамотно спланувати роботу. Якщо залучити супервізорів та організаторів на ранніх стадіях роботи над проектом, вони надто тиснуть на шукачів та винахідників, спробують загнати їх у суворі рамки, не дадуть їхньої креативності розвернутися на повну силу. І навпаки: майже марно змушувати шукача організовувати робочі процеси, йому не вистачить для цього послідовності та системності.
Різні типи геніїв добре працюють у парах : винахідник буває продуктивним у тандемі з шукачем, який виявляє проблеми та шукає можливості для змін. Візіонери тестують ідеї та рішення — і передають найкращі з них натхненникам, які знають, як запалити цими ідеями команду, інвесторів та партнерів. Супервізори, у свою чергу, чудово доповнюють організаторів, допомагають їм стежити, щоб усі були на своїх місцях, завдання виконувались вчасно.
Нерідко буває, що людина з ентузіазмом виконує відразу кілька функцій або що у кількох колег функції перетинаються, тобто учасників проекту необов’язково має бути саме шість, головне, щоб усі ніші були зайняті . Якщо в команді немає одного з шести потрібних геніїв, потрібно найняти такого співробітника або на якийсь час «позичити» його у сусіднього відділу. Словом, придумати спосіб знайти людину з потрібними якостями та компетенціями.
Деякі керівники і навіть їхні співробітники дотримуються думки, що робота є робота і задоволення тут справа десята. А вибирати завдання, витрачати час та гроші на те, щоб усі займалися тим, що подобається, – це зайве. Але такий підхід може зруйнувати не лише окремих співробітників, а й цілий бізнес. І хоча навіть у компаніях мрії людям іноді доводиться робити те, що їх не дуже тішить, варто прагнути шукати завдання, що надихають. Адже щасливі та задоволені співробітники роблять компанію сильнішою. А сильні компанії, в яких враховують таланти кожного співробітника, генерують яскраві ідеї та роблять світ кращим.
10 найкращих думок
1. Робота має бути сумним обов’язком. Іноді люди вважають, що потрібно просто потерпіти, протриматися робочого дня, щоби отримати зарплату, але це не так. Робота може і має приносити радість.
2. Незадоволеність від роботи часто буває пов’язана з тим, що людина виконує завдання, які їй не підходять. Саме тому запуск своєї справи, підвищення зарплати чи перехід до іншої компанії на аналогічну посаду не вирішує проблеми.
3. Усі завдання можна поділити на надихаючі, терпимі та викликають фрустрацію. Співробітники, які роблять те, що їх тішить, – це робітники генії; професіонали виконують завдання, які викликають ні дискомфорту, ні особливої радості; фрустровані співробітники змушені робити те, що вганяє їх у тугу.
4. Щоб бути щасливим на роботі, потрібно, щоб натхнення було якнайбільше, а фрустрації — менше. Неможливо повністю позбавитися нудних завдань, але якщо цікавих завдань більше, людині простіше впоратися з тим, що не дуже тішить.
5. Робота над будь-яким проектом складається з шести етапів: питання, винаходи, оцінки, роботи з командою, налаштування процесів, контролю. Неважливо, чи відкриваєте ви свою справу або плануєте сімейну відпустку, ви пройдете саме ці стадії.
6. Кожен співробітник найкраще виконує одну із шести функцій. Він може бути шукачем, винахідником, візіонером, натхненником, організатором чи супервізором.
7. Як правило, у людей є схильність як мінімум до двох функцій. Відповідно, у команді людина може виконувати одразу кілька ролей.
8. Робота приноситиме радість, якщо людина займе відповідну їй нішу. Тому, хто любить спілкуватися з людьми, краще бути організатором чи натхненником, тому хто фонтанує ідеями — винахідником.
9. Гарний керівник намагається грамотно розподілити ролі. Він стежить, щоб у команді кожен робив те, до чого має талант, і щоб на кожну роль знайшовся відповідний виконавець.
10. Кожному генію – свій час. Роботу над проектом зазвичай починають шукачі та винахідники, а закінчують супервізори. Так усі зможуть розкрити свій потенціал, і ніхто нікому не заважатиме.